Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кульчицький Д$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 4 Представлено документи з 1 до 4 |
|||
| 1. | 
Кульчицький Д. В. Оцінювання інтенсивності больового синдрому у жінок після кесарева розтину [Електронний ресурс] / Д. В. Кульчицький // Здоровье женщины. - 2016. - № 3. - С. 76-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_3_18 Мета дослідження - оцінювання інтенсивності післяопераційного больового синдрому (ІПОБС) у жінок, що були розроджені шляхом кесарева розтину (КР). Пацієнтки були розподілені на дві групи залежно від методики проведення операції. Основну (I) групу склали 37 жінок, яким КР виконували за методикою із застосуванням аргоноплазмової коагуляції тканин. Контрольну (II) групу склали 33 вагітні, яким КР виконували за стандартною методикою. Для оцінювання ступеня ІПОБС використано візуальну аналогову шкалу (ВАШ) у спокої та під час кашлю через 6, 12, 24, 48 год після операції. У терміни післяопераційного періоду, що відповідали 12, 24 і 48 год після КР, інтенсивність болю у спокої у I групі була нижчою, ніж у II групі. Крім того, одержані дані на етапах 12, 24 і 48 год в основній групі були статистично достовірно нижчими, ніж в контрольній (p << 0,01). Проміжок часу, за який відбулося зниження інтенсивності больового синдрому під час кашлю до значень менше 30 мм, склав 12 год в основній групі. У контрольній групі ступінь інтенсивності болю під час кашлю протягом усього періоду спостереження зберігався на рівні вище 30 мм за ВАШ, що потребувало використання додаткових знеболювальних препаратів у 4-х породіль цієї групи (кеторолак 30 мг внутрішньом'язово). Встановлено, що застосування аргоноплазмової коагуляції тканин під час КР достовірно зменшує інтенсивність больового синдрому у післяопераційний період. | ||
| 2. | 
Кульчицький Д. В. Визначення показника якості життя як інтегральної ознаки фізичного та психічного здоров'я жінки після оперативного розродження за удосконаленою методикою [Електронний ресурс] / Д. В. Кульчицький // Перинатология и педиатрия. - 2017. - № 1. - С. 80-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2017_1_14 Мета роботи - визначити показник якості життя в жінок після родорозрішення шляхом кесаревого розтину за стандартною та удосконаленою методикою. Згідно зі шкалою QOL обстежено 80 жінок (I група) і 70 жінок (II група), яким виконано кесарів розтин за традиційною та удосконаленою методикою відповідно. Опитування проведено на першу і п'яту добу після оперативного розродження з визначенням показника якості життя. Достовірне зниження показників фізичного та соціального функціонування на першу та п'яту добу, підвищення больового синдрому порівняно з відповідними показниками II групи свідчать про суттєве погіршення якості життя в жінок на першу та п'яту добу післяпологового періоду, розроджених шляхом операції кесаревого розтину, виконаного за традиційною методикою. З іншого боку, високий узагальнений показник якості життя в жінок II групи свідчить про ефективність удосконаленої методики кесаревого розтину з урахуванням суттєвого зниження больового синдрому. Висновки: показник якості життя може бути провідним критерієм при вирішенні питання про ефективність різних технік оперативного розродження за відсутності чітких клінічних і лабораторно-інструментальних маркерів. Слід зазначити, що як загальний показник якості життя, так і всі його складові суттєво вищі в групі жінок, яким проведено оперативне розродження за удосконаленою методикою. | ||
| 3. |
Голяновський О. В. Профілактика ускладнень вагінальної гістеректомії [Електронний ресурс] / О. В. Голяновський, І. А. Губар, Д. В. Кульчицький // Здоровье женщины. - 2017. - № 6. - С. 119-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_6_22 Наведено дані щодо вдосконалення методики вагінальної гістеректомії (ГЕ) і з застосуванням медикаментозних засобів і технічного супроводу у разі генітального пролапсу. Мета дослідження - визначення клінічної ефективності профілактичних заходів, удосконаленої методики вагінальної ГЕ у разі повного випадіння матки (ПВМ) із використанням лікарських препаратів і технічного супроводу. В основну групу ввійшла 21 жінка з ПВМ, яким проведено вагінальну ГЕ без придатків матки за вдосконаленою методикою, а в контрольну групу - 17 жінок, яким виконано вагінальну ГЕ за стандартною методикою. У двох групах після вагінальної ГЕ проводили передню та задню кольпоперинеорафію з леваторопластикою. Вдосконалена методика проведення вагінальної ГЕ з використанням медикаментозних препаратів (гідропрепарування розчину з 0,4 мг терліпресину) та технічного супроводу (використання радіохвильового скальпеля та аргоноплазмової коагуляції тканин), за даними дослідження, суттєво зменшує вірогідність інтраопераційних ускладнень і покращує перебіг післяопераційного періоду щодо репаративних процесів і зменшення частоти геморагічних і гнійно-запальних захворювань після хірургічного втручання. Проведене клінічне дослідження визначило ефективність комплексної методики хірургічного лікування ПВМ і профілактики можливих ускладнень оперативного втручання. | ||
| 4. |
Голяновський О. В. Ендометріоз післяопераційного рубця (Випадок з практики) [Електронний ресурс] / О. В. Голяновський, І. В. Клюзко, І. А. Губар, Д. В. Кульчицький // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_1_8 Ендометріоз післяопераційного рубця (ЕПР) належить до рідкісних форм екстрагенітального ендометріозу, а в медичній літературі опубліковані окремі клінічні спостереження чи незначні серії випадків. Найчастіше ЕПР діагностують після кесарева розтину, але описані випадки виникнення даної патології після трансабдомінальних гінекологічних і хірургічних втручань. Описано клінічний випадок передопераційної діагностики та хірургічного лікування ЕПР через 5 років після кесарева розтину. Діагноз був підтверджений після морфологічного дослідження видаленого макропрепарату. У віддалений післяопераційний період рецидиву ЕПР не спостерігалося. Наведено стислий огляд літератури з питань етіології та патогенезу, особливостей клінічної картини, інформативності радіологічних методів діагностики та інформацію щодо основних принципів хірургічного лікування ЕПР. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |